Ефективна відповідь на епідемію туберкульозу в Україні: об’єднання зусиль держави та громадських організацій

Ефективна відповідь на епідемію туберкульозу в Україні: об’єднання зусиль держави та громадських організацій

Ніхто не буде заперечувати, що ГО (громадські організації) відіграють важливу роль в житті суспільства, оскільки вони сприяють реалізації прав людини через надання конкретних послуг населенню в різних сферах, сприяють встановленню позитивних суспільних зв’язків між різними групами населення, державними, муніципальними і суспільними структурами. Сьогодні про роль громадських організацій у сфері протидії туберкульозу ми поговоримо з Євгенією Кувшиновою – виконавчою директоркою ВБО «Конвіктус Україна», (членкинею) керівного комітету «Партнерство зупинимо туберкульоз. Україна».

1.Яку роль відіграють громадські організації у подоланні ТБ та інших інфекційних захворювань в Україні?

Щоб забезпечити виявлення максимальної кількості людей хворих на туберкульоз на ранніх стадіях захворювання та успішного лікування цих людей (особливо тих, хто відноситься до груп ризику), необхідне залучення ширшого кола організацій, установ та спільнот. До учасників цього процесу входять неурядові та громадські організації, які відіграють важливу роль у розбудові системи громадського здоров’я та боротьбі з епідеміями  в Україні.

За час підтримки та фінансування програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні Глобальним фондом та іншими міжнародними фондами/донорами, неурядові Організації, що залучені до реалізації заходів боротьби з ВІЛ та ТБ, здобули сильний організаційний потенціал, що дозволяє їм бути повноцінними партнерами державним установам у впровадженні послуг з виявлення випадків захворювань, залучення хворих до лікування та наданні послуг супроводу під час лікування. Порівнюючи з іншими сферами, в нашій сфері неурядові Організації є значно сильнішими у питаннях організації та наданні сервісів вразливим верствам населення, адвокації забезпечення сталого впровадження програм.

Сьогодні, в час пандемії COVID-19, неурядові організації, що роками впроваджують послуги з профілактики, забезпечення супроводу у лікуванні ВІЛ та туберкульозу, можуть надати вагому підтримку державі та зробити значний вклад у подолання наслідків пандемії та економічної кризи. Зараз, як ніколи, важлива акумуляція зусиль держави та неурядових організацій, що працюють в сфері протидії ВІЛ та ТБ,  щоб зберегти досягнення в цій сфері і не допустити переривання лікування та зниження темпів виявлення туберкульозу та ВІЛ-інфекції.

Окрім безпосередньо сервісної діяльності – тобто безпосереднього надання послуг скринінгу на туберкульоз, послуг супроводу до діагностики ТБ вразливих верств, послуг супроводу при лікуванні ТБ тощо, неурядові Організації відіграють роль локомотива у піднятті важливих проблем та викликів у питаннях туберкульозу на національному і місцевому рівнях.

Громадським організаціям вдалося відпрацювати ефективні механізми взаємодії з державним сектором, стати повноцінними учасниками процесів формування національної та місцевої політики у сфері протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу. Ми розуміємо, що питання туберкульозу це не тільки і не стільки питання системи охорони здоров’я, а й питання суспільства в цілому. Неурядові організації здійснюють свою діяльність, націлену на те, аби лікування хворих на туберкульоз відбувалося на засадах дотримання прав людини, в недискримінаційній атмосфері, аби був безперешкодний доступ до сучасних препаратів та психологічної підтримки під час лікування.

 

Хочу видіити ще дві важливі мети, якими керуються громадські організації, – підвищення обізнаності щодо туберкульозу та вплив на можновладців для посилення політичної волі, необхідної для ефективного контролю над хворобою. Це необхідно  для нашого регіону, тому що кількість випадків резистентного до ліків туберкульозу зростає у всьому світі, і на європейський регіон припадає майже чверть усіх випадків.

2. Якими на Вашу думку мають бути кроки, щоб в Україні почалися зменшуватися статистика захворювання на ТБ?

Щодня в Україні реєструється близько 40-50-ти випадків туберкульозу, двоє з яких діти. А 75 % осіб, які захворіли на ТБ є працездатними у віці 18 – 54 років. Це свідчить про те, що туберкульоз вже давно вийшов за межі груп ризику. Туберкульоз – це проблема всього суспільства, яка потребує уваги влади, повноцінного фінансування та системного вирішення.

Згідно оціночних даних в Україні щороку своєчасно не виявляють приблизно 20 відсотків випадків захворювання на туберкульоз, що є сприятливим для подальшого його поширення серед населення. Організації, діяльність яких спрямована на подолання ТБ, прагнуть забезпечити виявлення та лікування додаткових 1,5 мільйона людей хворих на туберкульоз, які нині недоступні системі охорони здоров’я. Для цього ми намагаємось реалізувати зміну парадигми, яку вимагає Глобальний план боротьби з туберкульозом. Це включає прийняття орієнтованої на людину, заснованої на правах людини та ґендерно-чутливої відповіді туберкульозу; визначити та ліквідувати перешкоди для ефективної профілактики, діагностики, лікування, особливо для найбільш маргіналізованих і вразливих категорій населення.

Існуючі підходи до надання протитуберкульозної медичної допомоги населенню були успадковані від радянської командно-адміністративної моделі охорони здоров’я, яка значною мірою базувалася на необхідності ізоляції хворого від суспільства в умовах стаціонару.  Основним принципом було «виявити туберкульоз та ізолювати пацієнта», а лікування повністю проводилось у стаціонарах – протитуберкульозних диспансерах. Після завершення лікування пацієнт практично пожиттєво знаходився під диспансерним наглядом. При цьому навіть в умовах стаціонару не було контрольованого прийому препаратів, ефективність лікування не оцінювалась.

Протягом цього періоду було сформовано ряд упереджень, які й до сьогодні впливають на поведінку населення по відношенню до туберкульозу, а саме:

  • Відповідальність за виявлення та лікування туберкульозу повністю лежить на системі охорони здоров’я;
  • Хворого на туберкульоз необхідно виявити та ізолювати (туберкульоз є соціально небезпечним захворюванням, тому хворих треба лікувати в ізольованих диспансерах в повній ізоляції під охороною);
  • Туберкульоз умовно виліковний – є хронічні форми, пацієнти пожиттєво знаходяться під диспансерним наглядом;
  • Відповідно хворий на туберкульоз є небезпечним.

Через таке ставлення до туберкульозу досі відмічається високий рівень стигми та дискримінації по відношенню до хворих. Сьогодні і державні і неурядові Організації працюють над розвінчуванням міфів і донесенням як і медичній спільноті, так і населенню в цілому, правдивої та достовірної інформації про туберкульоз, про новітні моделі лікування, завдяки яким немає необхідності тримати людину в стаціонарі. Впровадження новітніх схем лікування дає можливість широкого впровадження амбулаторної форми лікування. Це, в свою чергу, дозволить зменшити тягар на державу у лікуванні пацієнта та дозволить людині проходити лікування у сприятливому середовищі.

Складність та важкість лікування туберкульозу також обумовлюється і супутніми хворобами серед яких, наприклад,  наявність в людини нарко- чи алкозалежності зумовлює ризики відриву від лікування та подвійну дискримінацію. Тому  необхідна інтеграція програми боротьби з  туберкульозом із соціальною системою, тобто необхідно надати людині соціальну допомогу та підтримку для успішного лікування. Аби побороти ТБ ми маємо впроваджувати реформи в центрі якої є пацієнт, оскільки права людини мають фундаментальне значення.

3. Яка роль Партнерства «Зупинимо ТБ. Україна» у боротьбі з ТБ і чи є в Україні міжсекторальна взаємодія у питаннях вирішення проблем, пов’язаних з ТБ ?

Партнерство «Зупинимо ТБ. Україна» було створено в березні 2018 року ініціативною групою за підтримки організації РАТН в рамках проекту «Виклик туберкульозу», який фінансувався Американським агентством з міжнародної допомоги (USAID). Місією Партнерства є сприяти впровадженню ефективних підходів до подолання епідемії туберкульозу та забезпечити кожному пацієнту доступ до ефективної діагностики та успішного лікування; зупинити передачу туберкульозу та поширення пов’язаних з ним хвороб; зменшення соціальних та економічних збитків, спричинених туберкульозом в Україні; запобігати проявам дискримінації стосовно хворих на туберкульоз та людей, які постраждали від нього.

А метою діяльності Партнерства є об’єднання зусиль членів Партнерства задля ефективного подолання епідемії туберкульозу в Україні до 2030 року, як це передбачено в рамках Цілей сталого розвитку ООН та Стратегії ВООЗ боротьби з туберкульозом; а також об’єднати зусилля суспільства, урядових та неурядових організацій у досягненні цілі Глобального плану боротьби з туберкульозом Партнерства Стоп ТБ 2018-2022 90-(90)-90.

На сьогодні Партнерство «Зупинимо ТБ. Україна» налічує 71 члена та охоплює 21 область України та місто Київ, є членом Глобального Партнерства боротьби з туберкульозом – STOP TB Partnership. До діяльності Партнерства «Зупинимо ТБ. Україна» долучені як неурядові організації так і державні установи, медичні заклади, лікарі, експерти в сфері протидії туберкульозу. Роль Партнерства полягає у тому, щоб полегшити співпрацю та координацію дій міжнародних на національних інституцій для забезпечення ефективної відповіді на туберкульоз в Україні.

Міжсекторальний підхід до подолання туберкульозу є одним з вирішальних факторів протидії захворюванню. Туберкульоз зумовлений соціальними, економічними та культурними факторами, тому боротьба з цим захворюванням потребує об’єднання зусиль ключових партнерів з різних секторів держави та суспільства. Саме така взаємодія передбачена Міжсекторальним механізмом взаємодії та підзвітності з питань туберкульозу, запропонованим ВООЗ на виконання рішень, прийнятих на Нараді високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з питань боротьби з туберкульозом), що відбулася у вересні 2018 року.

Міжсекторальний механізм взаємодії та підзвітності з питань туберкульозу (відомий за скороченням MAF-TB) спрямований на підтримку процесу визначення: тих, хто несе відповідальність,  за що вони несуть відповідальність, як саме вони виконують покладену на них відповідальність на місцевому, а також на регіональному та глобальному рівнях. Це дуже важливо, тому що відповідно до Політичної декларації, схваленої на Нараді високого рівня, Україна взяла на себе зобов’язання (набір чітких цілей, керівних принципів) задля подолання туберкульозу до 2030 року.

В Україні, таким координаційним механізмом на національному рівні у сфері протидії ВІТ та ТБ виступає Національна рада з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДУ та туберкульозу. Очікується, що і в подальших кроках розбудови протитуберкульозної допомоги та оцінки виконання взятих Україною зобов’язань Наради високого рівня Національна рада виступатиме міжсекторальним майданчиком підзвітності та взаємодії.

Україна прагне створювати умови для ефективного запобігання розповсюдження ТБ. На рівні країни прийнято ряд важливих документів:  Державна стратегія розвитку системи протитубуркульозної медичної допомоги населенню 2020-2023 та план заходів; Державна стратегія  у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.  Національною радою затверджена Стратегія АКСМ – стратегія адвокації, комунікації та соціальної мобілізації у боротьбі з ТБ та інформаційна АКСМ стратегія.

Партнерство «Зупинимо ТБ. Україна» приймає безпосередню участь у формуванні національних стратегічних документів, адвокатує їх впровадження на національному і місцевому рівнях.

Успішність реалізації згаданих стратегій залежить від консолідації зусиль державного сектору, наукового і експертного середовища, міжнародних партнерів та громадянського суспільства.  Тому нам необхідно ще активніше посилювати взаємодію та співпрацю, особливо на місцевому рівні.

4. Яку діяльність щодо подолання туберкульозу в Україні впроваджує ВБО «Конвіктус Україна», організація яку Ви очолюєте?

ВБО «Конвіктус Україна» – це неурядова організація, яка працює на національному та місцевому рівні для розбудови системи громадського здоров’я та соціального захисту населення.

Один з найбільших напрямів нашої діяльності –  це протидія ВІЛ-інфекції, туберкульозу та забезпечення доступу групам ризику до послуг діагностики та лікування. Щороку послуги в нашій Організації отримують більше 41 000 осіб з числа груп ризику (м. Київ та Київська область). В рік ми проводимо більше 23 300 скринінгів на туберкульоз серед безхатченків, колишніх ув’язнених із подальшим їх супроводом до діагностики та лікування.

Серед послуг, які ми пропонуємо нашим клієнтам, – це послуги тестування на ВІЛ-інфекцію, видача засобів особистого захисту, скринінг-опитування на туберкульоз, допомога у отриманні подальшої діагностики та лікування, супровід у лікуванні ВІЛ та туберкульозу тощо. Ми впроваджуємо інноваційні моделі залучення груп ризику до лікування, відпрацьовуємо програмні моделі та прагнемо забезпечити їх стійке впровадження.  Нашими цінностями є повага до людини, толерантність у наданні допомоги. Коли до нас звертається клієнт, він/вона розуміє, що отримає розуміння та допомогу. Часто наші клієнти – люди, у яких багато супутніх захворювань чи супутні життєві проблеми, наявність залежностей. Це часто ускладнює процес лікування, але не заважає будувати роботу з людиною на принципах поваги, віри в її потенціал.

Хочу зазначити, що цього року ми плануємо розширити нашу роботу по ранньому виявленню ТБ серед людей, які не мають постійного місця проживання з забезпеченням подальшого супроводу до діагностики та лікування в Київській області. Ви сподіваємось здолати ряд системних бар’єрів та забезпечити кращий доступ цим людям до лікування та діагностики.

Представники нашої команди входять до складу консультаційно-дорадчих Органів на національному та місцевому рівнях, приймають участь у ключових процесах для впливу на політику та забезпечення її формування, враховуючи потреби ключових груп та вразливих верств населення.

Всередині нашої команди ми постійно працюємо над  удосконаленням програм, наданні якісних послуг своїм клієнтам. Ми комбінуємо фахову допомогу з допомогою за принципом «рівний рівному». У ВБО «Конвіктус Україна» працюють близько 100 спеціалістів з різним професійним та життєвим досвідом. Всі ми – люди, які прагнуть позитивних змін у суспільстві та готові бути лідерами цих змін.

Три роки поспіль «Конвіктус Україна» входить до Секретаріату Партнерства «Зупинимо ТБ. Україна» і спільно з іншими активними членами прагне розвивати взаємодію Організацій і установ, що так чи інакше долучені до боротьби з туберкульозом в Україні. Цього року ми ставимо перед собою ряд нових завдань, серед яких і посилення партнерства з журналістським середовищем, лідерами думок. Щоб вирішувати проблеми пов’язані з туберкульозом, замало опиратися лише на систему охорони здоров’я, нам необхідно розбудовувати міжсекторальну співпрацю, долучати сектор бізнесу, засоби масової інформації до взаємодії та трансляції достовірної інформації про туберкульоз, реформи, новітні механізми успішного лікування.

Тож, запрошуємо всіх небайдужих до співпраці та взаємодії у подоланні туберкульозу в Україні!