Інтерв’ю з лікарем-інфекціоністом проєкту Healthlink – Олексієм Глущенко.

Інтерв’ю з лікарем-інфекціоністом проєкту Healthlink – Олексієм Глущенко.

👉  Інколи буває важко зробити перший крок. Проте, сьогодні ми розповімо вам про людину, що таки наважилася. Олексій Глущенко – лікар-інфекціоніст КНП ІРР «Іванківська ЦРЛ» – одного дня зрозумів, що ВІЛ-інфекція потребує більшої уваги і став ініціатором відкриття першого і єдиного у своєму районі кабінету “Довіра”. Важко навіть уявити, життя скількох людей він врятував цим рішенням. Тож, ми вирішили поговорити з Олексієм про його діяльність❗️
1️⃣ Як ви прийшли у напрям протидії поширенню ВІЛ-інфекції?
📌 Я працюю інфекціоністом в Іванківській центральній районній лікарні з 2007 року. Коли я прийшов на цю посаду, то почав цікавитися ВІЛ-інфекцією і зрозумів, що для України – це дуже важливе і нагальне питання. Тоді епідемія була в самому розпалі. Крім того, коли я тільки починав працювати з ВІЛ-позитивними, я бачив, що вони були дуже залякані, змушені ховатись і мовчати. Так я зрозумів, що це окреме питання в медицині, яким треба опікуватися і займатися більш ретельно. В 2008 році я наполіг на створенні в Іванківській ЦРЛ кабінету “Довіра”. З того часу і до сьогодні – я єдиний лікар-інфекціоніст.
2️⃣ Якою була ситуація з ВІЛ-інфекцією на початку вашої роботи?
📌 Коли я прийшов на посаду інфекціоніста, то на обліку стояло всього 3 людини, але ми багато працювали над цим, поступово виявляли більше ВІЛ-позитивних і скеровували на отримання АРТ. Тоді було справді важко заохочувати людей до тестування, бо результати тесту потрібно було чекати не 15 хвилин (як зараз), а декілька днів. Зате, коли з’явилися швидкі тести, то це дуже полегшило і пришвидшило нам роботу. Лікарі стали частіше направляти людей до нас на тестування за клінічними показами, а люди почали звертатися самостійно. До слова, зараз на обліку у нас стоїть 95 осіб.
Щодо ставлення… В ті часи ставлення медичних працівників до ВІЛ-інфікованих було доволі некоректним. Вони боялися ВІЛ-позитивних і не хотіли сприймати їх як пацієнтів. Зараз, звісно, ставлення кардинально змінилося, але до цього йшли довго.
3️⃣ Враховуючи, що ви працюєте у маленькому містечку, чи важко вам залучати людей до тестування?
📌 Є люди, які звертаються самостійно через власні побоювання, бо розуміють, що у них були ризики. Вони точно не хвилюються, що містечко маленьке, адже прийшли самі. Але є, звісно, пацієнти, яким саме я наголошую та рекомендую здати тест на ВІЛ. Якщо я бачу, що людина належить до групи ризику або ж є клінічні покази – то обов’язково пропоную зробити тест на ВІЛ. В такому випадку, вже можуть звучати відмови через побоювання і тоді я стараюся поговорити з людиною тет-а-тет, навіть прошу медсестру вийти. Люди швидше йдуть на контакт, якщо розмова відбувається “між нами” і я можу їм пояснити, що це все безпечно і конфіденційно. Тобто, боятися нема чого!
А от на масових заходах, які проводяться у місті, дуже мало охочих зайти в мобільну амбулаторію і протестуватися, адже люди бояться, що це може хтось побачити.
4️⃣ Чи є у вас якісь особливі “прийоми” для залучення людей до тестування?
📌 Я акцентую увагу на тому, що це в їхніх інтересах. Більше того, стараюся кожній людині пояснити, чому я пропоную їй зробити тест на ВІЛ і які для цього є підстави чи показання. Звісно, пояснюю одразу, що знати свій статус необхідно заради власного здоров’я і безпеки близьких. Також, необхідно заслужити довіру людини і тоді вона точно погодиться пройти тест на ВІЛ.
5️⃣ Які побоювання є у пацієнтів і як ви з ними працюєте?
📌 Основне побоювання, що хтось чужий дізнається або, що хтось з близьких та рідних людей ризикує заразитися. Тут, знову ж таки, треба пояснювати як це все працює. Крім того, є пацієнти “більш складні” і з більшими побоюваннями. Для того аби їм було спокійно, ми домовляємося зустрітися в спеціальний час (коли менше людей в лікарні). Людина приходить швиденько забирає у мене препарати, щоб ніхто не встиг її побачити у мене. Якщо людині так спокійніше, то чому б ні.
6️⃣ Що б ви могли порадити сімейним лікарям у напрямку роботи з ВІЛ?
📌 Я хочу порадити всім лікарям уважніше ставитися до ВІЛ-інфекції. Тому що, саме від лікарів залежить те, чи будуть наші діти та онуки жити в країні без епідемії ВІЛ. Варто пам’ятати, що кожен із нас в своєму районі, місті, країні може вплинути на ситуацію, яка складеться в майбутньому 🙌🏼
По-друге, я б порадив сімейним лікарям не забувати про клінічні показання, при яких людину варто тестувати на ВІЛ. Можна їх навіть роздрукувати, поставити поряд і завжди пам’ятати про це. Раннє виявлення ВІЛ може попередити поширення інфекції надалі, тому це дуже важливо!