Інтерв’ю з лікаркою-інфекціоністом Наталією Олексіївною Андрющенко
Понад 10 років лікарка-інфекціоніст КНП Вишгородська ЦРЛ Наталя Олексіївна Андрющенко допомагає пацієнтам повірити у своє одужання та отримати новий шанс на щасливе майбутнє.
Якби у вас був вибір, чи змінили б ви професію?
З 2008 року я працюю лікарем-інфекціоністом і ніколи не хотіла б змінити свою спеціальність. У нашому кабінеті «Довіра» чудовий колектив, який працює з пацієнтами, які часто нікому не потрібні і яким не завжди допомагають. А це гарні світлі люди, яким потрібна підтримка та розуміння, адже від ВІЛ-інфікування ніхто не застрахований.
Чи могли б ви згадати історію пацієнта зі своєї практики, яка вас особливо вразила?
Найбільше мене вразила історія боротьби та успішного лікування подружньої пари, яка тривалий час зловживала наркотиками. На жаль, навіть псіля народження дитини пара не покинула згубну звичку, але пізніше все ж вирішила, що такий шлях заведе їх в нікуди. Вони змогли побороти залежність і вже близько 10-12 років показують своїм прикладом, що у житті можливо все: будують сім’ю, обоє працюють, а їхній уже дорослий син ходить до школи.
Про статус пара дізналася, коли жінка ставала на облік під час вагітності і здала обов’язковий тест на ВІЛ. Саме це врятувало їхні життя і ще раз показує, що тестування на ВІЛ потрібне.
Які аргументи ви використовуєте, щоб переконати людей проходити тестування?
До кожного пацієнта ми підбираємо «свої слова». Комусь варто методично пояснювати, що зараз ВІЛ – це не вирок, адже головне тут лікування та бажання одужати. Когось ж варто трішки залякати, щоб пацієнт почав свій шлях до одужання.
Уявімо, людина прочитає це інтерв’ю і захоче перевіритись. Куди їй звертатися?
Зараз майже в усіх районах є кабінети «Довіри», тому звертатися можна туди. Також сімейні лікарі мають швидкі тести і пройти тестування можна там. Тестування є БЕЗКОШТОВНИМ.
Якщо з певних причин людина не хоче проходити тестування у лікарні, доступними стали швидкі тести, які можна зробити вдома самостійно.
Крім стандартних побоювань пацієнтів щодо дискримінації, які є ще бар’єри щодо тестування/проходження лікування?
У нас маленьке місто, всі знають одне одного і саме дискримінація є головним бар’єром для пацієнтів. Хтось боїться осуду, хтось, що про його ВІЛ-статус дізнаються інші.
Чому усім потрібно проходити тестування?
За роки своєї діяльності лікаря-інфекціоніста довелося побачити багато історій. Тому можу сказати впевнено – тестування на ВІЛ врятувало багато життів. На жаль, ніхто не застрахований від ВІЛ інфекції незалежно від статусу у суспільстві. Тому, рекомендуємо УСІМ проходити тестування на ВІЛ 1 раз у рік.