Про перемогу, стандарти та довіру у боротьбі із ВІЛ

Данило Шейкін –  лікар-інфекціоніст з 10-літнім досвідом роботи. Що змінилося у напряму ВІЛ-інфекції за роки його практики поспілкувалися детальніше.

1.Як ви прийшли у напрям протидії поширенню ВІЛ-інфекції?

У 2011 році я закінчив інтернатуру в напряму «інфекційні хвороби». На той час про віл інфекції знав лише в теорії. Мені запропонували роботу у кабінеті «Довіра» в Ірпінській міській поліклініці. Кабінет лише відкривався і я мав кілька місяців, щоб ґрунтовніше підготуватися, бо до того з ВІЛ-інфікованими не працював.

2.Якою була ситуація з ВІЛ-інфекцією на початку вашої роботи? І які зміни відбулися за увесь час роботи?

До початку моєї роботи питанням віл інфікованих займався загальний інфекціоніст і кабінету «Довіра» не було створено. Тоді на обліку було 56 осіб і обстеження проводилося лише методом ІФА, що подовжувало одержання результату до 2-3 тижнів. Зараз у нас 535 пацієнтів на обліку, що свідчить про масове тестування та ефективні напрацювання по протидії ВІЛ/СНІДу за ці 10 років.

Системна робота змінюється в кращу сторону. Уявіть, що раніше швидкі тести на виявлення ВІЛ/СНІД вважалися чимось дивовижним, тоді як зараз це звична та проста процедура, яку можуть проводити й сімейні лікарі. Крім того, зараз я сам призначаю АРТ у кабінеті «Довіра». Раніше пацієнтів потрібно було направляти  в обласний центр СНІДу для призначення й одержання АРТ.

3.Які стандартні побоювання щодо тестування на ВІЛ є у пацієнтів і як ви з ними працюєте? 

Дискримінація та стигматизація – основні перешкоди, які відтягують момент тестування тим, кому це потрібно. Люди бояться осуду родичів, знайомих, друзів. Особливо чітко це простежується у пацієнтів з невеликих селищ, де досі залякані міфами про ВІЛ. За 10 років моєї практики ці проблеми направлені до позитивного вирішення, але досі є такі труднощі. Лікарі та соціальні працівники проводять роз’яснювальні бесіди, щоб доносити таку важливу та потрібну інформацію про недугу і розвіювати нічим не підтверджені страхи.

4.Які важливі кроки, на вашу думку, треба зробити, щоб подолати епідемію ВІЛ в Україні?

На мою думку, у нас все робиться правильно у напрямі подолання ВІЛ в Україні. Проводяться масові тестування, лікування є доступним, що ще 6-7 років тому було неможливим.  Але сьогодні досі залишається  проблема  дискримінації віл інфікованих. Недоінформованість суспільства додає певних неточностей у сприйнятті хворих. Якщо побороти цю психологічну перепону, доступ до лікування і тестування стане ще більшим і ми зможемо наблизитись до тих основних цілей подолання ВІЛ-інфекції в Україні.