Що заважає подолати туберкульоз в Україні?

Що заважає подолати туберкульоз в Україні?

Недовиявлення туберкульозу – одна з проблем, з якою Україна бореться протягом тривалого періоду   епідемії ТБ. Чому це питання досі залишається актуальним та що впливає на його вирішення розповіла Ольга Клименко, лідерка   пацієнтської спільноти TBpeopleUkraine та голова Керівного Комітету Національного Партнерства «Зупинимо Туберкульоз.Україна».

«Існують різні фактори, через які  ми досі серед країн з високим тягарем захворюваності на туберкульоз і водночас з досить низьким показником ефективності лікування. Мова про рівень економічний розвиток країни, медичну, соціальну, освітню системи. Це глобальні чинники, які ми не здатні швидко змінити. На це все потрібен час, якого, на жаль, в нас не має, адже цілком виліковна хвороба кожен день забирає десятки життів. Але є і певні бар’єри, зміна яких позитивно вплине на ситуацію».

Несприйняття хвороби до себе. Часто люди не асоціюють себе з тими, хто може захворіти на туберкульоз. У суспільстві існує міф, що ТБ хворіють лише представники уразливих груп, безхатченки чи люди із залежностями. Тому, при перших симптомах хвороби (погане самопочуття, тривалий кашель, температура ті ін.) більшість людей починає самолікування. Ми ще не звикли до взаємодії з сімейними лікарями, а у багатьох  його досі нема, тому ми радше довіримо своє здоров’я фармацевту в аптеці, або ще гірше, рекомендаціям з інтернету. Недолік системи в цьому випадку глобально полягає у вільній торгівлі в аптечних мережах без наявного рецепта. Ми змінимо прояви хвороби, але це тимчасово і на жаль нерідко, коли симптоми повернуться важливий час вже втрачено. Піклування про імунітет, вчасна діагностика, лікування – запорука майбутнього без туберкульозу.

Недоопрацьовані механізми звернення пацієнта за медичною допомогою: як потрапити на діагностику, куди пацієнту звертатися. Пандемія Covid-19 посилила ці недопрацьовані механізми, адже виникло питання доступу до послуг, збільшилося навантаження на медичних працівників, а деякі лікарні перепрофілювали на протидію Covid-19.

Епідемія ТБ в Україні вже майже 26 років. Але досі не було впроваджено національної інформаційної кампанії на подолання епідемії. Тому люди з ТБ дискримінюються, їхні права порушуються, професія фтизіатра не є престижною, а  медичні заклади, де лікують туберкульоз – відображення нашого ставлення до цієї недуги. Боротьба з пандемією Covid-19 показала, як на національному рівні можна адресно спрямовувати інформаційну кампанію про симптоми хвороби, заходи безпеки, діагностику. Тобто, коли всі зусилля залучені на протидію одному якомусь явищу – це працює. З епідемією туберкульозу такого, на жаль, ніколи не відбувалося. Змінити Стигму на Підтримку та Розуміння здатен кожен з нас, для цього достатньо обізнаності щодо захворювання.

Не в усіх регіонах місцева влада бере на себе  відповідальність в умовах децентралізації. Існує державна стратегія в умовах децентралізації, згідної якої на місцевому рівні можна створювати свої програми, заходи. Але якщо це питання не є пріоритетним для влади, жодні дії не впроваджуються.

Однак, є регіони, де протитуберкульозна служба та неурядовий сектор мають підтримку на місцевому рівні. Тому у них більше можливостей, щоб забезпечувати ефективні дії по допомозі пацієнтам по налагодженню системи, попри Covid 19 або інші зовнішні виклики. А є регіони, в яких 26 років не виділяли кошти на туберкульоз і досі не виділяють. Тому лікарні через невідповідність специфікації не можуть отримувати  гідне фінансування НСЗУ, що призводить до того, що послуги відсутні для пацієнтів або стають платними.

Ми можемо багато часу витратити на очікування дій від влади, а можемо самі бути рушійною силою змін. Вибір за кожним з нас. В країні щорічно  понад 700 дітей  з підтвердженим діагнозом туберкульоз, і невизначений % тих кого не діагностували. Тисячі людей не проходять лікування через страх нерозуміння.

Будьте толерантними, обізнаними і залишайтесь здоровими!

Якщо потрібна допомога в доступі до послуг з діагностики чи лікування туберкульозу ви можете звернутись до організації за номером телефону 067 100 93 07 або через мобільний додаток OneImpact.