
Словничок освіченого українця. Як можна і не можна говорити про людей
16 січня в Україні офіційно заборонили термін “інвалід”. Тепер буде “особа з інвалідністю”.
“Запроваджуючи у вжиток термін “особа з інвалідністю”, ми перш за все, робимо акцент на людині, а не на її інвалідності“, – написав президент Петро Порошенко.
А чи правильно ми вживаємо інші терміни стосовно людей? Можливо, деякі з них образливі, а ми й не знали?
“Українська правда. Життя” розпитала експертів про те, як і чому не варто говорити про інвалідність, національність, соціальний статус і сексуальну орієнтацію.
ОБРАЗИ ЗА СОЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ
“Проститутка”
– Таких жінок ми називаємо секс-працівницями, секс-робітницями, жінками, які залучені в секс-роботу.
Це робиться для того, щоб поступово в голові пересічного громадянина була асоціація з роботою, працею, – розповідає Юлія Царевська, керівниця проекту ВБО “Конвіктус Україна”.
Вона пояснює найпоширеніші слова щодо секс-працівниць і чому так говорити не варто.
![]() |
Фото: ginasanders/ Depositphotos |
“Повія“, “жінка легкої поведінки”
Дослідження організації показують, що перший статевий контакт теперішніх секс-працівниць відбувся в середньому в 18-21 рік, а гроші за секс вони здебільшого почали отримувати після 30.
– Тобто до залучення до секс-роботи призвели інші причини, а не бажання реалізувати свою “легку” поведінку.
До того ж, якщо це вибір повнолітньої людини, часто нелегкий, питання знімається взагалі, – пояснює Царевська.
“Жриця кохання”
– Мова йде лише про секс, сексуальну послугу. Не потрібно пропагандувати міфи про любов та історію із “Красуні” з Джулією Робертс, – каже працівниця “Конвіктусу”.
“Нічний метелик”
Секс-робота відбувається і вдень, і вночі, пояснює Царевська.
– Ще трактують так: “метелик летить на світло і обпікся”… Якщо секс-робота врегульована, ризики зводяться до мінімальних, – додає Юля.
Текст: Ірина Андрейців
Лінк: http://bit.ly/2E0zFvd