Анна Мартинюк – менеджер в соціальній сфері Всеукраїнської благодійної організації “Конвіктус Україна”.

Працює в “Конвіктус” вже більше 9 років. Починала як волонтер, потім – соцпрацівник, потім – старший соцпрацівник.

Після того стала вести програми, наприклад, арт-терапію для наркозалежних на стимуляторах. Тим, каже, дуже подобалося малювати та ліпити.

Тепер працює в центрі для наркозалежних на столичній Троєщині. Ця установа функціонує з 2008 року, фінансується Альянсом громадського здоров’я (на гроші Глобального Фонду).

Починали з розміщення в квартирах, однак звідти виганяли, вважаючи таке “сусідство” неблагополучним.

“Приміщення знімалося, в тому числі, на перших поверхах в житлових багатоповерхівках. До нас приходили сусіди і говорили, мовляв, ми вам двері смолою заллємо, ми вас підпалимо”, – згадує Мартинюк.

При цьому, одна жінка – глава ОСББ, була на боці ком’юніті, так як її син працював в подібній організації, яка займається боротьбою з ВІЛ / СНІДом, але навіть їй не вдалося переконати своїх сусідів в доцільності таких центрів.

Тепер, коли центр розташовується на Троєщині, а позаду нього – промзона, організацію все одно попросили поставити паркан за свій рахунок, щоб клієнти не бродили в окрузі.

Читати далі  ⇒ http://bit.ly/2GqJEde

Текст: Александра Горчинская